Патріотизм має бути багатогранним і спиратися на розуміння Батьківщини. Це знання історії та культури, це братерські почуття до співвітчизників. Без ґрунтовного розуміння любов до країни стає сліпою і може набувати руйнівного, агресивного характеру та радикальних формах. Патріотизм виражається у щоденній сумлінній праці задля своєї країни – не меншою мірою ніж у гучних подвигах.

Патріотичне виховання має бути комплексним та охоплювати ряд аспектів:

• Соціальний – формування якостей і цінностей, що відповідають особливостям розвитку та перспективам розвитку українського суспільства. Національна самосвідомість, спосіб життя та міркування, світогляд, менталітет українського народу мають подаватися учневі у причинно-наслідковому розрізі, а не як сталі, вроджені риси. Це допоможе аналізувати та виправляти недоліки – як у своїх власних позиціях, так сприяти корекції портрету українця в цілому. Також соціальним вираженням патріотизму є бажання підкреслити, продемонструвати свою національну приналежність – із допомогою використання державних символів, мови, традиційного народного вбрання або його елементів, шанування видатних постатей та культурних надбань тощо.
• Психологічний – внутрішня стабільність,упевненість у собі та вірність своїм моральним принципам. Особистісна психологічна сталість дозволяє людині виконувати свій громадянський обов’язок попри всі труднощі, долаючи зовнішній тиск та власні вагання. Це емоційна опора, що підтримує у щоденних справах та в екстремальних умовах. Патріотичне виховання в його психологічному аспекті є дієвою профілактикою девіантної поведінки.
• Морально-духовний – патріот переважне керується вищими цінностями, тягнеться до ідеалів, прямує до орієнтирів, що є значущими не виключно для нього, а й для соціуму. Це формування у маленьких українців чистоти помислів, норм поведінки та моралі, відповідальності, усвідомлення своїх дій та їх можливих наслідків не в індивідуальному, а в державному масштабі.
• Культурний – знання культури свого народу, його традицій та надбань. Україна багата на майстрів різноманітних ремесел, на витвори декоративно-прикладного мистецтва, дивовижні архітектурні форми, літературні твори. Культура народу – це його душа, яку треба поважати, берегти та підтримувати.
• Історичний – розуміння наших коренів, усвідомлення неповторності України, її унікального шляху, її місця та ролі у масштабних процесах. Ми маємо пишатися славетними подіями, а також визнавати й аналізувати ганебні сторінки історії рідної держави, – аби не допускати нових помилок. Також знання історії укріплює повагу до Батьківщини, до тих титанічних зусиль та страшних жертв, що їх заплатили наші предки за збереження української державності.
• Професійно-діяльнісний – виховання відповідального ставлення до праці як до форми служіння Батьківщині та формування особливої поваги до тих видів професійної діяльності, які визнаються найбільш цінними для суспільства та держави. Розуміння індивідуальної праці як частки великої системи.

Діти, підлітки, молодь мають усвідомлювати, що патріотизм не обмежується лише сорочками та прапорцями. Любов надто прекрасний витвір людської душі, аби бути бідною на прояви.