Ukrainian mother and her little daughter

Ми хочемо подякувати всім тим, хто надає нам допомогу і підтримку. Можливо, деякі з наших жертводавців навіть не усвідомлюють повною мірою, наскільки це важливо, а лише слідують за покликом свого серця. Допомагати – одне із самих прекрасних прагнень, властивих людині. Не миритися з несправедливістю. Не залишатися байдужим до лих і страждань слабких, хворих, беззахисних. Не відвертатися від знедолених. Проявляти турботу, бути підтримкою – нехай навіть малими справами. Адже деколи людині не вистачає малої крихти, щоб зуміти переважити свої проблеми.

І звичайно, ще більшою мірою це справедливо щодо допомоги дітям. Як би ми не ідеалізували дитинство як пору безтурботності і щастя, не можна забувати, що це дуже тендітна ідилія. І коли світ дитинства руйнується, дитина виявляється абсолютно беззбройною перед реальним життям. Діти не мають практично ніяких ресурсів для того, щоб змінити своє життя або вирішити істотну проблему. Вони повністю залежать від обставин. Вони залежать від нас із вами.

У несприятливих умовах, що склалися в останні роки в Україні, величезна кількість дітей стали жертвами бойових дій. Війна забрала в них все – домівки, звичну обстановку, спосіб життя і навіть батьків. Життя шпурнуло тисячі українських дітей в глибоку яму – несправедливості, невизначеності, безнадійності.

Й у цей складний для всіх час наш народ не зачерствів серцем. Ми майже щодня отримуємо пожертви від самих різних людей та компаній з усіх куточків країни. І це дає нам надію відновити розбите війною покоління. Це надія на майбутнє. Адже поки серед нас є люди, здатні робити добрі справи, – Україна житиме! Дякуємо за Вашу допомогу! Спасибі за те, що Ви є!